Корейська модель

Коли колишній президент Юн Сук Йоль у грудні 2024 року оголосив надзвичайний стан, ввів війська до Національної асамблеї та намагався розпочати війну з Північною Кореєю, він навряд чи міг передбачити, що цей політичний крок стане поштовхом до створення найагресивнішої криптополітики у світі.

Саме так і сталося.

Дворічна спроба перевороту, що завершилася імпічментом, створила вакуум влади, який заповнив Лі Чже Мьон — відомий реформатор і колишній губернатор провінції. Скориставшись єдністю влади й отримавши чіткий мандат, Лі вже в перші дні після вступу на посаду подав на розгляд Основний закон про цифрові активи та розпочав демонтаж восьмирічних обмежень для корпоративного криптосектору.

Перш ніж переходити до глибокого аналізу, є важливий факт про Південну Корею. Це високотехнологічна держава, де населення добре знайоме з криптовалютами, проте стикається з класичними економічними викликами, невирішеними стандартною монетарною політикою. Криптовалюти дають не лише відповідь на поточний тиск, а й формують основу для майбутньої переваги на світовому ринку.

Міжланцюговість — це не функція. Це майбутнє.

Втім, досвід сучасної міжланцюгової взаємодії переважно негативний — це ненадійні містки, хакерські атаки та непродумані обгортки.

t3rn змінює правила: це атомарне, оборотне й довірене виконання транзакцій між ланцюгами.

Це передбачає:

• Ви можете ініціювати виконання смарт-контракту в Ethereum, а завершити — в Polkadot.
• Створювати застосунки, які працюють нативно на декількох блокчейнах.
• Якщо якийсь етап процесу не вдається, вся операція автоматично скасовується.

Забудьте про токен-мости. Більше не потрібно зшивати окремі процеси вручну. Компонентна й органічна міжланцюгова взаємодія — відтепер усередині ваших контрактів.

Це не обхідне рішення, а задум, із якого мала стартувати міжланцюговість.

👉 Дізнайтеся, як це працює

Понад 16 мільйонів південнокорейців уже мають рахунки на криптобіржах. Це більше, ніж 14,1 мільйона інвесторів у акції. Уперше в історії країни частка роздрібних власників цифрових активів перевищила частку тих, хто інвестує у традиційні цінні папери.

Майже третина населення Південної Кореї займається криптоторгівлею. Серед дорослих до 60 років ця частка перевищує 50%. 20% держслужбовців уже задекларували криптоактиви приблизно на $9,8 млн. Згідно з звітом Інституту фінансів Hana, 27% корейців віком 20–50 років мають криптовалюту, а цифрові активи складають 14% їхніх інвестиційних портфелів.

Це результат багаторічного поступового впровадження криптовалют під тиском економіки, глибокої технологічної обізнаності й переходу політичної системи від супротиву до підтримки інновацій.

@yna

Економічний фундамент

Підґрунтя для розвитку криптовалют у Південній Кореї — це серйозний економічний тиск, із яким не впоралася класична політика. На 2025 рік країна очікує зростання ВВП лише на 0,8% — рівень, типовий для періоду фінансової кризи. Безробіття серед молоді підскочило у березні до 7,5% — рекордний для цього місяця з 2021 року.

Державний борг до ВВП Кореї прямує до 47–48%, після пандемії цей показник підвищився, а тепер стабілізується. Станом на кінець 2024 року борг домогосподарств складав 90–94% від ВВП — один із найвищих показників серед провідних економік Азії та світу. Це різко контрастує із Заходом, де державний борг значно перевищує борги домогосподарств: у США — 69,2% проти 128%, у Японії державний борг — 248% при 65,1% по домогосподарствах. Водночас у Кореї ключове навантаження не на бюджет, а на громадян, що формує унікальні ризики і принципово іншу реакцію державної політики.

Коли ставки зростають, а економіка гальмує, це боргове навантаження пригнічує споживання — і традиційна монетарна політика безсила.

Для молодих корейців криптовалюта стала, як назвала це дослідниця Елі Ілха Юн, «фінансовим відчаєм» — не підтримкою ідеї блокчейну, а прагматичною відповіддю на брак можливостей для накопичення багатства: акції малодоходні, нерухомість недоступна, пенсії — під питанням.

Саме тому поширення криптовалют у Кореї має свій сценарій: якщо для Заходу це диверсифікація чи технологічний експеримент, для корейців — фундаментальна фінансова інфраструктура, а держава просто реагує на вже сформований попит.

Усе криптоправове поле при адміністрації Лі побудували так, щоб зупинити відплив капіталу через долар-номіновані стейблкоїни. Наразі, купуючи стейблкоїн, корейці здебільшого вибирають USDT чи USDC, тобто переміщують капітал у підконтрольну США інфраструктуру.

За перший квартал 2025 року південнокорейські біржі вивели за кордон 56,8 трлн вон (~$40,6 млрд) у цифрових активах; з них 26,87 трлн вон (~$19,1 млрд), або 47,3%, — це стейблкоїни.

Цей відплив капіталу фіксують навіть попри міцну вону: у 2025 році KRW зміцнився на приблизно 6,5% до долара, тримаючись на рівні ₩1 393-1 396 за $1 станом на липень. Це свідчить: інвестори вибирають стейблкоїни у доларі не через слабкість валюти, а через відсутність альтернатив на основі вони та глобальну домінантність доларової інфраструктури.

Основний закон про цифрові активи створює рамки для випуску стейблкоїнів у воні силами корейських компаній. Щоб зайти на ринок, компанії достатньо 500 млн вон (прибл. $370 тис.). Низький поріг має стимулювати конкуренцію, зберігаючи мінімальні вимоги для захисту ринку.

Чи здатна стратегія запобігти виведенню капіталу? Корейці все ще можуть купити USDC, якщо хочуть доларову експозицію. Ключова мета — не контроль, а зменшення попиту на іноземні стейблкоїни через конкурентні локальні рішення (програмованість, DeFi, 24/7 торгівля) й утримання інфраструктури у країні: комісії, зберігання й обслуговування залишаються у корейських банків, а не в Circle чи Tether. Це поведінковий стимул, а не валютний контроль — пріоритет для ринку вон-номінованих стейблкоїнів під постійним наглядом Кореї.

Вісім провідних банків Південної Кореї співпрацюють над випуском стейблкоїна, прив’язаного до вони, який планують запустити наприкінці 2025 або на початку 2026 року. До консорціуму входять KB Kookmin, Shinhan, Woori, Nonghyup, Industrial Bank of Korea, Suhyup, K Bank та IM Bank. Головна мета — не стати конкурентом USDT/USDC, а створити інфраструктуру для збереження економічної активності всередині країни.

Ця стратегія вказує на глобальні побоювання щодо гегемонії долара у цифрових фінансах: нині 99% світових стейблкоїнів прив’язані до долара США, і це дає фінінститутам США непропорційний вплив на всю блокчейн-інфраструктуру.

Банк Кореї наголоcив на ризиках приватних стейблкоїнів, попередивши про потенційне «серйозне послаблення ефекту монетарної політики й виникнення системних ризиків». Саме це стало причиною призупинки проєкту цифрової валюти центрального банку в червні: частина посадовців переконана, що державна CBDC втрачає сенс, якщо приватні рішення справляються ефективніше.

Інституційна трансформація

Із 2017 року Південна Корея забороняла бізнесу й фінансовим організаціям мати рахунки на криптобіржах через побоювання спекуляцій і відмивання коштів. Торгувати могли лише фізособи з підтвердженням особи. Юридичні особи були заблоковані, а банки працювали під суворим контролем. Тепер адміністрація переходить до поступового зняття обмежень.

Перший етап (середина 2025): неприбуткові організації та окремі державні агенції можуть монетизувати криптоактиви, отримані як пожертви чи вилучення, якщо дотримуються суворих вимог: обов'язкова ідентифікація особи у воні, внутрішні комітети з дотримання вимог.

До кінця 2025 року у пілотному форматі доступ до криптобірж відкриють для 3 500 публічних компаній і професійних інвесторів. Рахунки мають бути перевірені за реальним іменем і підпадатимуть під жорсткі правила AML/KYC. Вперше публічні компанії отримають змогу напряму працювати на криптобіржах, відкриваючи шлях до масового корпоративного впровадження.

Ключові корейські біржі вже запустили або оновили продукти інституційного рівня, кастодіальні сервіси та сервіси для великих компаній і професійних інвесторів.

Поки банки, управляючі активами та брокери позбавлені прямого доступу до ринку криптовалют, тож перша хвиля інституційної активності припаде на компанії реального сектору — і це дасть їм перевагу до подальшого розширення ринку.

Політична легітимізація

Криптополітика Лі користується широкою підтримкою — не лише в Демократичній партії. Обидва політичні табори пообіцяли легалізувати ETF на криптоактиви у рамках останньої виборчої кампанії. Це рідкісний приклад консенсусу у південнокорейській політиці. Фінансова комісія, яка раніше гальмувала обговорення ETF, вже подала дорожню карту щодо затвердження ETF на біткоїн і етер до кінця 2025 року.

Така політична зміна відображає вагу криптовалют у політичному житті країни. Понад 16 мільйонів власників криптоактивів — це третина населення. Дебати щодо цифрових активів перейшли у головний політичний мейнстрим.

Держава рухається до лібералізації криптобізнесу. Міністерство МСП та стартапів оголосило про скасування обмежень для отримання крипто-компаніями статусу венчурного бізнесу. Це відкриє шлях до значних податкових пільг: 50% зниження податку на прибуток на п’ять років і 75% знижки на податок при купівлі нерухомості.

Корейські інвестори активно підтримали новації. Акції банків різко пішли вгору після заявки на торговельні марки для стейблкоїнів: Kakao Bank зріс на 19,3% наступного дня після подачі, а KB Financial Group — на 13,38% за аналогічних обставин.

Ще знаковіше: роздрібні інвестори Кореї інвестували майже $450 млн у акції Circle Internet Group у червні, зробивши їх найпопулярнішою іноземною покупкою місяця. З моменту лістингу акції Circle виросли на понад 500%, оскільки корейці сприймають їх як індикатор світового попиту на стейблкоїн-інфраструктуру.

Такі інвестиції свідчать про глибоке розуміння: саме політика Кореї здатна стати каталізатором світових змін у сфері стейблкоїнів. Корейські інвестори заздалегідь позиціонуються для майбутнього лідерства країни на цих ринках.

Та політика Лі стикається із зовнішніми викликами. Перспектива дзеркальних тарифів з боку США, про які говорить президент Дональд Трамп, ставить під удар експортну модель Кореї (експорт — 40% ВВП), а торгова рецесія може обмежити потоки капіталу на крипторинок, навіть за сприятливої регуляції.

Час грає ключову роль: влада поспішає завершити побудову цифрової інфраструктури, адже ймовірний торговельний тиск може швидко погіршити інвестиційний клімат.

Усередині країни Банк Кореї виступає проти приватних стейблкоїнів, наполягаючи, що їх випуск повинен залишатися в межах банківської системи, а не переходити технологічним компаніям.

Неясною лишається й податкова політика. Запланований податок на прибуток від криптоактивів у розмірі 20% на дохід понад 2,5 млн вон на рік кілька разів переносили, але він залишається у порядку денному. Комбінація податкових змін і розширеного корпоративного доступу визначить сценарій інституціональної участі у крипторинку.

Світ уважно спостерігає за Кореєю як за потенційною моделлю для країн із аналогічними технологічними й економічними викликами. Поєднання прозорих регуляцій, інституційного доступу та внутрішньої стейблкоїн-інфраструктури вибудовує комплексну інтеграцію цифрових активів у фінансову систему.

Якщо Корея досягне успіху, її досвід стане прикладом для інших економік Азії та тих, хто прагне зберегти фінансовий суверенітет і водночас впроваджувати цифрові інновації.

До зустрічі наступного тижня з новим гучним кейсом.

Поки що — тримайте свої активи міцно (HODL).

Теджасвіні

Відмова від відповідальності:

1. Дана стаття є передруком із [TOKEN DISPATCH]. Усі авторські права належать оригінальному автору Thejaswini M A. У разі зауважень щодо передруку звертайтесь до команди Gate Learn, і вони оперативно розглянуть ваше звернення.
2. Відмова від відповідальності: думки та оцінки у статті є виключно позицією автора і не є інвестиційною порадою.
3. Переклад на інші мови виконано командою Gate Learn. Якщо окремо не зазначено, копіювання, розповсюдження чи плагіат перекладу заборонені.