Еволюція американського фондового ринку та тенденції токенізації

Історія відкритого ринку акцій у США налічує понад століття. У той час будь-хто міг залучити кошти для проекту, продаючи акції широкій публіці, і ця практика часто супроводжувалася недостовірними обіцянками. Це явище досягло піку в 1920-х роках, коли інвестори кинулися купувати акції та брати кредити з метою підвищення фінансового важеля. Однак наступний крах фондового ринку і Велика депресія спонукали Конгрес ухвалити низку законів, зокрема Закон про цінні папери 1933 року та Закон про фондову біржу 1934 року, щоб регулювати відкритий ринок акцій. Ці нормативні акти вимагали, щоб компанії розкривали детальну інформацію про бізнес, публікували перевірені фінансові звіти та своєчасно повідомляли про значні події при випуску акцій для публіки.

Однак ці правила в основному стосуються публічних компаній, для приватних підприємств, які не залучають кошти від громадськості, є винятки. З часом ці винятки ставали все більш важливими. Сьогодні великі технологічні компанії можуть легко залучати мільярди доларів через приватні ринки, не виходячи на публічний ринок. Це призвело до явища, коли "приватний ринок став новим публічним ринком".

Для деяких зіркових технологічних компаній збереження приватного статусу має безліч переваг: немає потреби розкривати фінансові звіти, оновлювати бізнес-прогрес, а також не потрібно стикатися з можливими неприємними акціонерами, при цьому уникаючи тиску, що викликаний публічними коливаннями ціни акцій. Проте ця тенденція може бути не на користь звичайним інвесторам, оскільки вони не можуть безпосередньо інвестувати в ці потенційно вигідні приватні компанії.

Щоб вирішити цю проблему, люди запропонували кілька можливих варіантів: спростити процес виходу на ринок, посилити вимоги до регулювання приватних компаній, реорганізувати економіку та розподіл багатства тощо. Однак нещодавно з'явився більш радикальний спосіб: обійти існуюче законодавство про цінні папери шляхом токенізації.

Токенізація акцій пропонує новий підхід: перетворення акцій приватних компаній на токени, а потім продаж їх громадськості. Цей метод не лише може обійти правила розкриття інформації в США, але й принести інші переваги, такі як самостійне зберігання, високі кредитні плечі і 24-годинна торгівля тощо.

Нещодавно деякі фінансові установи почали намагатися запровадити послуги токенізації акцій. Наприклад, одна торгова платформа оголосила, що надасть користувачам з 30 країн послуги торгівлі токенізованими американськими акціями 24/5. Ще більш вражаюче, що ця платформа також подарувала токени приватних компаній як акцію, включаючи токени деяких відомих технологічних компаній.

Цей підхід викликав дискусії щодо рівності інвестиційних можливостей. Прихильники вважають, що заборона на інвестиції роздрібних інвесторів у приватні компанії є нерозумною, особливо з урахуванням того, що люди вже можуть інвестувати в інші високоризикові сфери. Однак критики вказують на те, що "дозволити публіці інвестувати в приватні компанії" по суті є парадоксом, оскільки основною характеристикою приватних компаній є те, що вони не відкриті для публіки і не підлягають розкриттю інформації, як це передбачено для публічних компаній.

Наразі в США безпосередній продаж акцій приватних компаній "Токен" населенню без розкриття інформації все ще не дозволений. Однак багато фінансових діячів виступають за цю практику, а регуляторне середовище, здається, поступово послаблюється.

Ця тенденція викликала роздуми про напрямок розвитку фінансових ринків у майбутньому. Дехто вважає, що фінансовий сектор шукає спосіб реформувати правила розкриття інформації та торгівлі на фондовому ринку, щоб наблизити їх до моделі криптовалютного ринку, а не нормалізувати криптовалютний ринок до моделі традиційного фондового ринку.

Ця тенденція безсумнівно матиме глибокий вплив на інвесторів, регуляторів та всю фінансову екосистему. З розвитком і впровадженням технології токенізації ми можемо побачити, як межа між традиційними фінансовими ринками та новими ринками цифрових активів стає дедалі розмитішою. У майбутньому, знаходження балансу між інноваціями та захистом інвесторів стане важливим викликом, з яким спільно зіштовхнуться регулятори та учасники ринку.