Оглядаючись на слова, які Воррен Бафет написав у своєму листі акціонерам у 1987 році, можна сказати, що його прозорливість досі сяє мудрістю. Він зазначив, що на ринку є так звані "професійні інвестори", які не зосереджують свою увагу на майбутньому розвитку компаній. Натомість ці інвестори зосереджують зусилля на вгадуванні наступних кроків інших керуючих фондами. Для них акції є лише торговим інструментом, подібно до фішок у грі Монополія.

Ця точка зору виявляє загальне явище в інвестиційному світі: багато хто ототожнює інвестиції зі спекуляцією, ігноруючи внутрішню вартість компанії та потенціал її довгострокового розвитку. На сьогоднішній день висловлення Баффета все ще має глибоке значення. Воно не тільки критикує короткозорі інвестиційні дії, але й підкреслює, що справжні інвестиції повинні базуватися на глибокому розумінні сутності підприємства.

Проте, з реальності багато інституційних інвесторів стикаються з викликами, які часто суперечать принципам інвестицій в цінність. Тиск короткострокових результатів, часті оцінки результатів та надмірна увага до коливань ринку ускладнюють для інституційного сектору справжнє дотримання принципів інвестування в цінність.

Ця ситуація нагадує нам, що як індивідуальні, так і інституційні інвестори повинні переосмислити свою інвестиційну стратегію. Чи не надто ми зосереджені на короткострокових ринкових тенденціях, ігноруючи довгострокову вартість підприємств? Чи не розглядаємо акції лише як чистий торговий інструмент, а не як інвестицію в реальну економіку?

Погляд Баффета ще раз підкреслює важливість терпіння, проникливості та незалежного мислення в інвестуванні. Справжні успішні інвестори повинні вміти перевершувати ринковий шум, зосереджуючись на основах компанії та її довгострокових перспективах розвитку. Це не лише інвестиційна стратегія, а й інвестиційна філософія, варта роздумів кожного інвестора.